Шановні учасники !

На Ваші численні звернення надаємо узагальнюючу інформацію з питань новації податкового законодавства в частині ПДВ.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) від 28.12.2014 р. №71-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2015 року були внесені численні нововведення і щодо податку на додану вартість.

Податкова звітність з ПДВ

З 1 січня 2015 року п. 49.4 ПКУ було доповнено нормою , яка передбачає обов’язковість подання звітності з ПДВ у електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб. При цьому подання декларацій з ПДВ в паперовому вигляді з 1 січня 2015 року не передбачено.

Вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ

Законом №71 змінено вимогу щодо обов’язкової реєстрації підприємства платником ПДВ.

Так, п. 181.1 ПКУ передбачає, що обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягатимуть особи, у яких загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищуватиме 1 млн. грн. без врахування ПДВ.

Таким чином, платники ПДВ, у яких станом на 1 січня 2015 року обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не досягнув показника 1 млн. грн., змогли скористатися правом на добровільне анулювання реєстрації платником ПДВ.

База оподаткування ПДВ в разі постачання товарі/послуг.

З 1 січня 2015 року змінено порядок визначення бази оподаткування ПДВ.

На підставі п. 188.1 ПКУ, база оподаткування, як і раніше, визначається з договірної вартості (звичайної ціни — у разі здійснення контрольованих операцій), однак відтепер така база не може бути нижче:

- для операцій з постачання товарів/послуг – ціни придбання таких товарів/послуг;

- для операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг – їх собівартості;

- для операцій з постачання необоротних активів – балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

Виняток становлять операції з постачання товарів/послуг, ціни на які підлягають державному регулюванню, та газу, який постачається для потреб населення.

Електронне адміністрування ПДВ

Заплановане до впровадження з початку 2015 року електронне адміністрування ПДВ запрацювало з 1 лютого 2015 року у тестовому режимі. Перехідний період, протягом якого платники податку матимуть змогу призвичаїтися до нових сервісів, триватиме до 1 липня 2015 року, а вже з указаної дати система запрацює на повну силу (п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Позитивною новацією у сфері електронного адміністрування ПДВ є встановлена п. 2001.6 ПКУ можливість повернення так званої «переплати» з електронного рахунку платника податку.

Так, якщо на дату подання податкової декларації із податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування перевищує задекларовану суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу у складі декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві.

Зверніть увагу, що можливість зарахування таких сум в рахунок майбутніх платежів із ПДВ системою електронного адміністрування ПКУ не передбачена, оскільки, як неодноразово зазначали представники ДФС у своїх роз’ясненнях, це порушує одне з основних правил даної системи, а саме відповідності сум нарахованого та сплаченого ПДВ.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховуватимуть на електронні рахунки кошти з власних поточних банківських рахунків, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховуватимуть також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, обчисленої відповідно до п. 2001.3 ПКУ.

Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, із поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Податкові накладні

З 1 січня 2015 року Законом №71 скасовано паперові форми податкових накладних, у зв’язку з чим зникла і необхідність складати податкову накладну у двох примірниках та надавати один із них покупцю.

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні та розрахунки коригування до них складаються платниками ПДВ та надаються контрагентам виключно в електронному вигляді (п. 201.1 ПКУ).

Пунктом 201.10 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Вимога щодо обов’язкової реєстрації усіх без виключення податкових накладних/ розрахунків коригування до них в ЄРПН починала діяти з 1 лютого 2015 р. (п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ) незалежно від суми податку, що міститься у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

В період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до них здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 2001.3 ПКУ.

Звертаємо увагу, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ).

Санкції за недотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них в ЄРПН, які запроваджено Законом №71 визначені пунктом 1201.1 ПКУ .В разі порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:

10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20% — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% — від 31 до 60 календарних днів;

40% — на 61 і більше календарних днів.

Відсутність із вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від зазначеної в них суми ПДВ (1201.2 ПКУ).

При цьому штрафи, передбачені абз. 2 п. 1201.1 ПКУ (у розмірі 10%) не застосовуються в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року (п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Для того, щоб отримати зареєстровані в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію та самі податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді (201.10 ПКУ).

Змінами, внесеними до п. 201.15 ПКУ, не передбачено ведення платниками ПДВ реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді.

Коригування податкового кредиту податкових зобов’язань та податкових зобов’язань

До 1 січня 2015 року можливість виписки розрахунку коригування до податкової накладної обмежувалася вичерпним переліком, передбаченим п. 192.1 ПКУ, як то: (і) зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, (іі) повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, (ііі) повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Закон №71 «додав» до п. 192.1 ПКУ другий абзац, який передбачає, що розрахунок коригування до податкової накладної може складатися також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як уже було зазначено, усі розрахунки коригування, як і податкові накладні, підлягають реєстрації в ЄРПН.

У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджується наступний порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх покупцю, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем з 1 лютого 2015 року. З 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року реєстрація зазначених розрахунків коригування здійснюватиметься продавцем товарів/послуг.

Про це, зокрема, було зазначено в листі ДФСУ від 19.01.2015 р. №1403/7/99-99-19-03-01-17.

З метою отримання продавцем зареєстрованого покупцем розрахунку коригування, продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку та власне розрахунок коригування в електронному вигляді (201.10 ПКУ).

Порядок формування податкового кредиту

З 1 січня 2015 року право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій

накладній, платнику податку надає тільки факт реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

Звертаємо Вашу увагу,що з 1 липня 2015 року з п. 198.3 ПКУ будуть виключені формулювання, які пов’язують можливість формування податкового кредиту з обов’язковим використанням придбаних товарів/послуг та основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також із зазначеної дати з ПКУ вилучиться п. 198.4, який наразі передбачає, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Також з 1 січня 2015 року Закон №71 вніс зміни до п. 198.6 ПКУ в частині права платника на включення до складу податкового кредиту податкових накладних протягом 365 днів з дати їх складання.

Натомість у ПКУ з’явилася нова норма, яка передбачає можливість формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН із запізненням не більше 180 календарних днів з дати їх складання (п. 198.6 ПКУ).

При цьому скарга на постачальника, який не зареєстрував податкову накладну або оформив її з порушеннями, з 1 січня 2015 року більше не є підставою для формування податкового кредиту за такою накладною. Відтепер її подання зумовлює лише проведення позапланової перевірки недобросовісного контрагента (п. 201.10 ПКУ).

Розширено перелік документів, на підставі яких може бути відображений податковий кредит без отримання податкової накладної.

Список у п. 201.11 ПКУ доповнено наступними документами:

- бухгалтерська довідка;

- податкова накладна, складена при постачанні послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, та зареєстрована в ЄРПН.

З 1 липня 2015 року на підставі такої довідки платник податку зможе включити до податкового кредиту: (і) суми ПДВ, сплачені у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до вказаної дати; (іі) та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. (п. 36 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Крім цього, ст. 201 ПКУ доповнено новим п. 201.11, який передбачає необхідність ведення платниками реєстру документів, які є підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної. Очевидно,

форма, порядок ведення та подання такого реєстру контролюючим органам будуть встановлені пізніше.

З 1 липня 2015 року буде змінено порядок пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту, визначений ст. 199 ПКУ.

Так, із вказаної дати у разі часткового використовуються придбаних товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку буде зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).

Бюджетне відшкодування

З 1 січня 2015 року зазнали також змін норми, що регулюють порядок бюджетного відшкодування.

Скасовано дію п. 200.3 ПКУ, яким було встановлено, що при від’ємному значенні різниці між податковим зобов’язанням і податковим кредитом, така сума враховується (і) у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, (іі) в разі відсутності податкового боргу — зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відтепер при від’ємному значенні різниці між податковим зобов’язанням і податковим кредитом, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому з ПКУ виключено п. 200.6 ПКУ, який передбачав право платника ПДВ на прийняття рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Щодо від’ємних сум ПДВ, заявлених до 1 лютого 2015 року, а саме:

-непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року (рядок 23.1 декларації з ПДВ);

-задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ);

-від’ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ (рядок 20.2 декларації з ПДВ);

-залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року (рядок 24 декларації з ПДВ),

такі суми за заявою платника податку:

а) або без проведення перевірок, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до них в ЄРПН з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла станом на 31.12.2014 р.

Законом №71 були змінені також критерії, яким повинен відповідати платник ПДВ для отримання автоматичного відшкодування ПДВ.

З п. 200.19 ПКУ вилучено критерії, передбачені пп. 200.19.3 – 200.19.6, та замінено їх наступним:

- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабміном, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40% загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів)

або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 млн. грн. протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування, виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію (пп. 200.19.3 ПКУ).

Законом №71 також встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року (п. 37 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Департамент економіки та фінансів